Літературно-тематичний вечір «До висот Шевченкового слова»

З дитячих років поезія Тараса Шевченка входить у життя кожного українця. Вона мелодійна, зрозуміла і юним, і зрілим. Кожне слово торкається заповідних струн серця і душі.

В березневі дні традиційно в бібліотеці-філії для дорослих м.Новояворівська проходять Шевченківські заходи. 9 березня 2017 року відбувся літературно-тематичний вечір «До висот Шевченкового слова», на який завітали читачі бібліотеки, вихованці драматичного гуртка «Вишенька» ПК «Кристал», а також шанувальники творчості різного віку, щоб доторкнутись до граней Шевченкового таланту.

Перед початком заходу всі присутні мали можливість оглянути книжковий ілюстративний вернісаж «Скарби безсмертного Кобзаря».

Вітальним словом літературно-тематичний вечір  відкрила бібліотекар Руслана Сайко. Вона зауважила, що геніальний син українського народу Тарас Шевченко за життя зазнав не лише наруги та знущань, а й великої слави і шани. Природно, що ця непересічна особистість привертала увагу широких кіл громадськості. Чимало сучасників залишили спогади, в яких ідеться і про творчість та уподобання Великого Кобзаря, і про найхарактерніші риси його зовнішності, яку допов­нюють автопортрети, написані в різні періоди, та світлини остан­ніх років життя славетного поета й художника.  Зовнішність Шевченка, як і кожної людини, змінювалася впро­довж життя. Ці зміни були зумовлені не тільки плином часу, а й мо­ральним самопочуттям і станом здоров'я Великого Кобзаря.  Тарасові Шевченку випало стати пророком свого знедоленого народу. Ще за життя Великого Кобзаря його портрети і світлини з'явилися в оселях національної інтелігенції й простих трудівни­ків, наочно втілюючи образ пророка, генія, який власною творчістю розбурхав національну самосвідомість українців, приспану де­сятиліттями кріпацтва та національного гніту.

 Дзвінкі пісні, музичні твори, що їх подарували глядачам юні виконавці драматичного гуртка, зворушливі сценки та поезія гідно вшанували пам’ять великого Кобзаря. А особливо вдало прозвучала інсценізація поеми «Кавказ».

Від першого і до останнього номера виступи учасників з непідробною цікавістю та із затамованим подихом сприймали вдячні глядачі та обдаровували виконавців щирими оплесками.

Хай же і сьогодні, і в наступні роки зігріває наші душі Шевченкове слово, хай воскресає він, пророк нашого народу, у благородних помислах і ділах, у справі збереження мови народної, звичаїв і традицій.